СИНЕРГІЯ МИСТЕЦТВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ: ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКА ВІТАЛЬНЯ ЯК ФОРМА НАВЧАННЯ В ЗВО
Ключові слова:
літературно-мистецька вітальня, функції, види віталень, назва й епіграф вітальні, мистецькі блоки, методи й прийомиАнотація
У статті розглядаються особливості літературно-мистецької вітальні як форми підготовки майбутніх учителів української літератури. Автор статті характеризує її посутні функції, зокрема: соціокультурну, самореалізаційну й самостверджувальну, комунікативну, розважальну, стимулювальну, інтеграційну, гедоністичну, виховну, розвивальну, проєктувальну, когнітивно-компетентнісну, емпатійну, сингулярну, фасилітативну, творчу, емоційну.
Автор пропонує класифікації літературно-мистецької вітальні як форми організації освітнього процесу в закладах вищої освіти: за дидактичними завданнями (вступні, тематичні, оглядові, підсумкові); за способом подачі навчального матеріалу можна (проблемні, візуалізаційні, бінарні, діалоги, полілоги, дискусії); за змістом
літературно-мистецькі вітальні (історико-літературні, теоретико-літературні, теоретико-мистецькі та аналітичні (присвячені аналізу тексту)); залежно від того, які мистецькі блоки, що входять до вітальні, домінують (літературно-музичні, літературно-живописні, літературно-графічні, літературно-театральні, літературно-кінематографічні та комплексні); крізь родову призму творів, які текстуально вивчаються (поетично-мистецька, епічно-мистецька, драматичномистецька вітальні).
С. Жила доводить, що специфіка літературно-мистецької вітальні полягає в тому, що вона дозволяє активізувати пізнавальну діяльність студентів за допомогою використання методів із міжмистецькою орієнтацією. Оптимальний відбір і поєднання методів і прийомів міжмистецького спрямування сприяє осягненню майбутніми вчителями літератури мистецького матеріалу, набуттю вмінь і навичок інтерпретації і творення різних текстів.
У статті закцентовано на майстерності й творчому підході викладача до організації й проведення вітальні, особливо щодо домінування заняття, добору епіграфів до неї, розроблення «сценарію». Автор подає орієнтовний план літературно-мистецької вітальні за ранньою творчістю Павла Тичини.
