СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ З ЛІТЕРАТУРИ У ЗВО: ТЕХНОЛОГІЯ ПІДГОТОВКИ Й ПРОВЕДЕННЯ
Ключові слова:
семінарське заняття, функції, типи, види, класифікації, структура, методи колективного розв’язання проблеми, проблемна бесіда, дискусія, сюжетно-рольові ігриАнотація
У статті досліджується семінарське заняття як форма вивчення дисциплін літературознавчого циклу в закладах вищої освіти; виокремлюються різні типи й види семінарів, подаються їхні класифікації, пропонується орієнтовна структура, а також проблемно-пошукові методи: методи колективного розв’язання проблеми й методи її самостійного дослідження, методи стимулювання й мотивації навчальної діяльності студентів, визначаються критерії оцінювання якості семінарського заняття.
Автор стверджує, що семінар як форма вивчення літератури виконує низку функцій: перцептивну, емпатійну, когнітивно-компетентнісну, комунікативну, плюральну, інтерактивну, розвивальну, виховну, гедоністичну, емоційно-ціннісну, операційно-мотиваційну, проектувальну, організаційну, стимулювальну, розважальну, інтеграційну, самореалізаційну й самостверджувальну, сингулярну, фасилітативну, творчу.
С. Жила вважає, що семінарське заняття може містити інтерв’ю з письменником, відеофільми, фрагменти ігрових фільмів і театральних вистав за літературними творами, репортажі, інсценізації, мелодекламації, художнє читання, аудіоряди: звуковий супровід опрацювання певної проблеми, що містить голос письменника, акторські виконання його творів, пісні, опери та музичні твори інших жанрів, написані композиторами на літературній основі, виступи науковців, спогади друзів, відеоряди тощо. Вона наголошує, що викладачам літератури у процесі підготовки й проведення семінарських занять треба оптимально застосовувати проблемно-пошукові методи щоб залучати студентів до пошукової, дослідницької творчої діяльності.
Автор статті доводить, що на семінарських заняттях із літератури стимулюється саморозвиток творчого потенціалу студентів, що забезпечує стабільність їхніх мистецьких знань, читацьких та комунікативних умінь і навичок, професійної майстерності; формується національна свідомість і самосвідомість, почуття національної гідності, патріотизму й відповідальності, громадянського обов’язку й честі, набувається соціальний досвід, успадковуються духовні надбання українського й інших народів світу.
