ПСИХОФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ

Анотація

Особливості психофізичного розвитку дітей першого року життя з порушеннями зорових функцій вивчені вкрай недостатньо і в даний час перспективною є розробка цієї проблеми в плані вирішення актуальних завдань спеціальної педагогіки і психології. Метою дослідження стало здійснення аналізу особливостей психофізичного розвитку дітей першого року життя з порушенням зорових функцій. Розвиток дитини першого року життя з порушенням зору відрізняється від розвитку дитини з нормальним зором за своєю результативністю щодо вдосконалення перцептивно-когнітивних і психомоторних функцій, а також формуванні емоційного реагування в становленні вищих психічних функцій. Активізація різних морфофункціональних систем мозку і актуалізація взаємозв’язків в цих системах є фізіологічною основою розвитку вищих форм пізнавальної діяльності у незрячих дітей: уваги, пам’яті, мови і мислення. Особливості психофізичного розвитку дітей першого року життя з порушеннями зорових функцій проявляються в уповільненому темпі формування та якісної дефіцитарності перцептивно-когнітивних і психомоторних функцій, а також емоційної реактивності, що є патогенетичною основою психічного дизонтогенеза щодо таких вищих психічних функцій як сприйняття, уявлення, мовна функція, увагу, пам’ять, мислення. Для організації кваліфікованої спеціальної педагогічної допомоги дітям перших років життя із зоровою депривацією і патологією органу зору актуальною і перспективною є розробка наступних наукових напрямів: організація ранньої комплексної реабілітаційної допомоги, оскільки вже в дитячому віці у дітей з порушеннями зору відзначається наявність відхилень і низький темп психомоторного розвитку, що дозволяє прогнозувати несприятливий психофізичний розвиток в подальшому; проведення корекційно-відновного лікування, за умови правильної організації системи виховання дитини та навчання батьків виховної діяльності; активізація розробки методів розвиваючого навчання і забезпечення ефективної соціальної адаптації дітей при організації взаємозв’язку і узгодженості дій медиків, педагогів, психологів, соціальних працівників і сім’ї дитини.